Резюме Гідрологія (суші та океану) 103 НЗ (мб)

Гідрологія (суші та океану) 103 НЗ (мб)

Мета дисципліни - надати знання студентам-екологам, які будуть необхідні при подальшому вивченні дисциплін, пов'язаних з дослідженням екологічного стану атмосфери, гідросфери, літосфери окремо, Земної екосистеми в цілому та в подальшій роботі за фахом.

Предмет вивчення дисципліни «Гідрологія суші та океану» - води суші, річки, озера та водосховища, болота та льодовики, підземні води (гідрологія суші); ознайомлення майбутніх екологів з основами фізичних процесів, що протікають в океані (гідрологія океану).

Дисципліна застосовується для формування «мислення» про навколишнє середовище, у якому існує людина, поняття про фізичні процеси, що протікають в океані та безпосередньо впливають на життя і здоров'я людини, стають чинниками небезпечних і стихійних явищ (гідрологія океану); при розв’язанні задач використання поверхневих та підземних вод, у водному транспорті, меліорації, охороні водних джерел від забруднення тощо (гідрологія суші).

Дисципліна «Гідрологія суші та океану» належить до системи природничо-наукових і є складовою частиною державного стандарту освіти на рівні бакалавра. Ця дисципліна є обов’язковою в освітньо-професійній підготовці студентів за спеціальністю 101 «Екологія».

Дисципліна «Гідрологія суші та океану» базується на знаннях, отриманих при вивченні «Фізика», «Вища математика», «Хімія з основами біогеохімії», «Геологія з основами геоморфології».

У свою чергу вона формує наукову базу для засвоєння дисциплін: «Метеорологія та кліматологія», «Гідравліка річок і водоймищ», «Топографо-геодезичні дослідження водних екосистем», «Моніторинг довкілля, обробка і аналіз інформації», «Гідроекологія», “Нормування антропогенного навантаження на природне середовище”, “Екологія міських систем”, “Екологічна експертиза”.

Після вивчення дисципліни студент має засвоїти базові знання

з гідрології суші:

· методи вивчення водних об’єктів;

· рівняння водного балансу водозбору;

· будова гідрографічної мережі;

· визначення та походження річкових долин;

· фізико-географічні фактори формування водного режиму річок;

· фази водного режиму;

· методи розчленування гідрографів;

· методи розрахунку складових водного балансу;

· характерні ознаки термічного та льодового режимів річок;

· основні характеристики водойм та специфіка їх водного режиму;